Штукувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Штукува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Составлять предметъ изъ отдѣльныхъ частей. 2) Въ овчину, мѣхъ вставлять вмѣсто голыхъ мѣстъ, куски, покрытые шерстью. МУЕ. І. 73. 3) = Шуткувати. Це ми кажемо сміючись та штукуючи. Харьк. у.