Штовхнути

Штовхнути, -хну, -неш, гл. Однокр. в. отъ штовхати. Толкнуть. Ненароком штовхнув Ольгу в лікоть. Левиц. Пов. 130.

ШТОВХНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до штовхати.

Оце було зачеплю її (меншу сестру) або штовхну так, що вона й ноги задере, то вона зараз біжить до матері жаліться; а мати мені зараз тиць кислицю в зуби (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 92);

Гуртом сипнули школярі до класу.. Хтось штовхнув діжечку з водою, що стояла тут же, і пообливав одежу (Борис Грінченко, I, 1963, 243);

Марко штовхнув його, підставив ніжку і перекинув долі (Микола Трублаїні, Мандр., 1938, 37);

Десь близько в коридорі гучно грюкнули двері: їх щосили штовхнула осатаніла рука (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 347);

Закричить дитина, зарепетує на свою долю — Уляна тільки вилає та штовхне ногою колиску (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 440);

— Ось твої «самоварники» йдуть, — весело штовхнула Шуру одна з дівчат (Олесь Гончар, III, 1959, 419); Товариш штовхнув хлопця в бік, і він тільки тоді зрозумів, що бовкнув зайве (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 67);

Варвара кинулась до неї, але Параска штовхнула її в груди (Лесь Мартович, Тв., 1954, 131);

Вояки штовхнули хлопця до цариці, аби дала наказ, як його покарати (Три золоті слова, 1968, 153);

• У порівняннях.

Чи довго так не тут була, — не знала. Але коли враз збудилася, мов штовхнув хто, — жах перейняв її (Гнат Хоткевич, II, 1966, 218);

Він почав читати: — «Глухе село Обухівка, Щербанівського району...» — але й замовк, бо враз, мов хтось штовхнув із сіней, колихнувся від дверей натовп і в хату влетів Матюха (Андрій Головко, II, 1957, 133).

• Межи плечі штовхнути див. плече; Штовхнути в серце (в груди) — про яке-небудь сильне почуття, що несподівано охопило людину.

Від доторку до милої рідної дитини відчула, як щось штовхнуло її в серце (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 278); Повногубе Маріїне обличчя здивовано повернулося на дверний рип, радісний зойк штовхнув блукача в груди: — Яремочко! (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 28).