Шпурляти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шпурля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. шпурити, -рю, -риш, гл. Бросать, швырять, бросить, швырнуть. Драг. 231. Кацап почав грудками шпурляти. Св. Л. 193. Та й шпурив острий палаш. Федьк. 1. 85.