Шлак

Шлак, -ку, м.

Сучасні словники

• 1. мет. Розплавлена або затверділа маса різних домішок, золи і флюсів, що є побічним продуктом металургійних процесів. Для полегшення плавлення до руди домішують різні речовини, які утворюють з домішками легкоплавкі сполуки — шлаки (Загальна хімія, 1955, 488); Підійшли ланцюжком ковші, в них посунув шлак — сліпучий, жаркий (Юрій Яновський, II, 1954, 112); З круглого, схожого на величезну чарку вогнетривкого ковша вилили доменний шлак (Вадим Собко, Справа.., 1959, 296); Фосфорний шлак, який утворюється після переробки руд у мартенівських або томасівських печах, є цінним добривом для сільського господарства (Наука і життя, 8, 1959, 8); В сучасній домні все зроблено для того, щоб якомога більше давати чавуну і якомога менше шлаку (Робітнича газета, 21.III 1965, 2);

// перен. Те, що не має ніякої цінності, що є зайвим, шкідливим, непотрібним. Немає потреби цитувати.. забобонні легенди, пасквільні пісні, частівки; але показати, як в боротьбі з подібним шлаком зростала і міцніла свідомість трудящих мас, яка відображається в творчості народу, — було б дуже важливо (Вітчизна, 5, 1956, 168).

• 2. Рештки від спалювання твердого палива. Для вапнування можна.. використати торфовий шлак, що залишається після спалювання торфу на різних підприємствах (Добрива та їх використання, 1956, 120); Обслуговування газових топок просте і не потребує важких робіт по шуруванню, видаленню шлаків і золи (Вісник АН УРСР, 4, 1957, 49); * У порівняннях. Пізніше напіврозплавлений пісок, що виповнив долину, спікся у пористу, як шлак, кам'яну масу (Про вулкани і землетруси, 1955, 11).
• 3. мед. Відходи фізіологічних процесів, що відбуваються в організмі (не засвоєний організмом білок та інші речовини). Причини уремії — затримка солей і набряк мозку або ж затримка в крові білкових шлаків (Хвороби дитячого віку, 1955, 188); Азотисті шлаки — це, насамперед, сечовина, яка токсично впливає на клітини організму і знижує їхню життєдіяльність (Знання та праця, 9, 1970, 26).

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 487.