Шкарб
Зміст
Словник Грінченка
Шкарб, -бу, м. = Скарб. У Петренковому лісі єсть погріб, тільки завалився, там шкарб похований. Грин. І. 62.
Сучасні словники
1. Коштовності, гроші, цінні речі. Усі скарби з своїх скарбниць оддав би [Саіб] за волю (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 34); Черевань доскочив собі незчисленного скарбу (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 49); Їхала, кажуть, одна скупа пані і везла з собою усі свої скарби великі — така вона скупа була, що ніколи зроду не розлучалася з тими скарбами своїми ні вдень, ні вночі (Марко Вовчок, I, 1955, 358); // Коштовності, гроші і т. ін., сховані в потаємному місці, закопані в землю. В оцім яру є озеро й ліс попід горою, А в лісі скарб (Тарас Шевченко, I, 1963, 116); — Піди, сину, аж до моря, До гирла Дунаю, Та викопай мої скарби, Бо я помираю (Степан Руданський, Тв., 1959, 86); Не раз в дитинстві тобі захоплювали дух перекази про скарби, закопані тут запорожцями (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 217); * У порівняннях. Ці два слова [одібрати землю] досі лежали на споді кожного серця, як захований скарб (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 73); // перев. мн. Природні багатства надр, лісів, морів і т. ін. — В тій нашій рідній подільській землі лежать величезні скарби і ждуть тілько вмілої руки, котра б зуміла покористуватись ними (Іван Франко, II, 1950, 369); Свої скарби розкрив Донбас (Максим Рильський, I, 1956, 183); — Дивлюся я на оці лани, як буйно все росте у нас. Скарби які!.. (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 346); Дуже важливою проблемою є освоєння невичерпних скарбів океану (Знання та праця, 10, 1967, 12).
2. перев. мн., чого, які. Духовні та культурні цінності, які створила людина, [Нартал:] Ти показав мені ще інші скарби, — світ філософії, науки, хисту, — і я, нещасний варвар, думав щиро, що я римлянином навіки став (Леся Українка, II, 1951, 431); Соціалізм уперше в історії забезпечив трудящим масам доступ до скарбів людської культури, створив усі умови для її бурхливого розвитку (Комуніст України, 12, 1961, 27); Яке щастя! У мене на руках неоціненні скарби — «Кобзар» Тараса Григоровича Шевченка і твори Миколи Васильовича Гоголя (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 91); Пісенний скарб нашого народу майже незліченний: повністю його важко зібрати навіть у найбільшому і найповнішому виданні! (Терень Масенко, Життя.., 1960, 120); Мовні скарби.
3. перен. Хто-, що-небудь надзвичайної цінності, з винятковими достоїнствами, якостями і т. ін. Робітник охочий, веселий, жартовливий [жартівливий] та співучий, у котрого «очі грають» і «жили ходять» при роботі, є великим скарбом (Іван Франко, III, 1950, 126); — Тут у мене скарб. Не вірите? Насіння многолітньої пшениці везу (Олесь Донченко, VI, 1957, 429); На лиці [Груні] було тільки й скарбу, що великі чорні очі (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 60); // Людина або річ особливо потрібна, дорога для когось. Ви [книжки] мені скарб найдорожчий, ви слава моя щонайбільша (Микола Зеров, Вибр., 1966, 377); Рушниця стара, облізла, але для Романа вона — безцінний скарб (Олесь Донченко, II, 1956, 289); // Багатство розуму, почуттів і т. ін. Тридцять п'ять літ Ви [М. Лисенко] наділяли всіх багатством своєї душі і склали в серцях наших цілі скарби (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 252); Ні,.. Немає в серці сили, Бо ми з душі скарби свої Потроху розгубили (Володимир Самійленко, I, 1958, 139); Дьяконов за юнацькою своєю безтурботністю і не підозрював, які скарби таїть у собі душа цього простого, завжди трохи замкнутого, роботящого батарейця (Олесь Гончар, II, 1959, 61); В свій дитинний вік відрадний Носив я в серці скарб чуття (Микола Зеров, Вибр., 1966, 420); // у сполуч. із сл. мій, розм., рідко. Пестливе звертання до дорогої, любої людини. [Неріса:] Дозволь мені вступити до театру.. [Антей:] Моя кохана! Скарбе мій! Не дам, не дам тебе юрбі тій безсоромній! (Леся Українка, III, 1952, 427).
4. розм. Господарські речі; пожитки, майно. Те, що предки потом збили, Скарб, худобу накопили — Все козак прогайнував (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 80); Прикотив [Ференц] звідкись свій дитячий візок з різним скарбом: сувої полотна, фарби, папір... Іншого майна у Ференца не булд (Олесь Гончар, III, 1959, 229). Хатній (домашній) скарб — речі домашнього вжитку. Настрічу нам попадаються хури, наладновані .. горшками, жінками, скринями і іншим домашнім скарбом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 237).
5. заст. Кошти. Буду я з тебе великії скарби мати (Словник Грінченка); Голова зараз почув, де раки зимують, і почав з писарем потроху обкрадати громадський скарб (Нечуй-Левицький, II, 1956, 259); // у знач. присл. скарбом. На чиї-небудь кошти. Козацьким скарбом будували [церкви] (Словник Грінченка).
6. заст. Скарбниця (у 1 знач.). — Як старшина з гетьманом розпорядила, так і зосталось. Давай посполитий до скарбу і подачку [податок] од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 118).
7. заст. Поміщицьке володіння, маєток на Правобережній Україні. Тато з сином служили в скарбі і пасли оба воли (Україна сміється, I, 1960, 219)
Іноземні словники
https://en.oxforddictionaries.com/definition/treasure
treasure/ˈtrɛʒə/ Origin
Middle English: from Old French tresor, based on Greek thēsauros (see thesaurus).
1.[mass noun] A quantity of precious metals, gems, or other valuable objects: ‘the ransom was to be paid in diamonds and treasure.
2.[count noun] A very valuable object: ‘she set out to look at the art treasures.
3.[count noun] A much loved or highly valued person: ‘the housekeeper is a real treasure—I don't know what he would do without her.
Цікаві факти про скарби
1.Скарби гетьмана Павла Полуботка.
2.Скарби гетьмана Петра Сагайдачного.
3.Бібліотека Ярослава Мудрого.
4.Клейноди Данила Галицького.
5.Скарби гетьмана Богдана Хмельницького.
6.Мільйони Файц-Фейна.
7.Скарб Івана Мазепи.
Додаткові дані
https://uk.wikipedia.org/wiki/Скарб
Ілюстрації
Медія
[[1]]
