Шинок

Шинок. См. Шинк.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШИНОК, нку, чол., заст. Невеликий заклад, де продавалися на розлив спиртні напої; корчма. Всі гроші, що він заробляв у пана та в людей на возах, на плугах та боронах, старий Кайдаш пропивав у шинку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 345); Ще я був малим, як батько Зве було та каже: — Синку! На посудину та збігай По горілочку до шинку (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 135); О, скільки непідслуханих розмов Ви знаєте, старих шинків руїни! (Максим Рильський, II, 1946, 12).

"Словопедія"

ШИНОК - одна з найдавніших форм громадського харчування в Україні з певним асортиментом страв і напоїв.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

шино́к (зменшено-пестливе — шино́чок) = шинк — невеликий заклад, де продавалися спиртні напої; корчма́ (див.); традиційний об’єкт іронії, гумору, сарказму, коли кажуть: «До неба високо, до царя далеко, а до шинку близько», «Їхав у ліс, а став біля шинку», «Рушаймо до шинку, коли в церкві тісно», «Шинок — це лихо для жінок». На посудину та збігай По горілочку до шинку (Я. Щоголев); Ой, у полі билиночка колихається, А в шиночку вдовин син напивається (пісня); Шинок хазяїном не наставить (приказка); Хто шинок любить, той сам себе губить (приказка).

Іноземні словники

українська-англійська Словник

tavern, pub

Ілюстрації

|}