Шинка

Шинка, -ки, ж. 1) Ветчина. Мн. шинки. Родъ кушанья изъ ветчины съ чеснокомъ и перцемъ. МУЕ. І. 105. 2) Дощечка, которую ткачъ закладываетъ между нитями основы, чтобы онѣ не путались. МУЕ. III. 21. Константиногр. у.

Сучасні словники

Шинка - копчене м'ясо (перев. свинячий окіст), попередньо просолене й приправлене прянощами.

Ілюстрації

Див. також

Додаткові відомості

Словопедія

Толковый словарь украинского языка

Академик

Викисловарь