Шестерня

Шестерня, -ні, ж. 1) Шестерикъ, шестерка. Їде шляхом до Києва берлин шестернею. Шевч. 89. 2) Шестерня въ мельницѣ. Нижній конецъ ея веретена стоитъ въ желѣзномъ углубленіи, наз. коро́бочка, а эта послѣдняя укрѣплена въ деревянномъ брусѣ, наз. штаґа; части шестерни: веретено, обре́нці — круги верхній и нижній, въ которыхъ цилиндрическія ці́ви. Черниг. у. 3) Родъ циркуля у плотниковъ, бочаровъ и пр. Вх. Зн. 81.

Сучасні словники

ШЕСТЕРНЯ 1, і, жін., заст. Те саме, що шестерик 1. [Кушнірук:] Хіба то розбійники, що є в лісі? Розбійники тепер в палатах проживають, на шестернях їздять (Степан Васильченко, III, 1960, 427); // у знач. присл. шестернею. Шістьма кіньми. Їде шляхом до Києва Берлин шестернею, А в берлині господиня З паном і сім'єю (Тарас Шевченко, I, 1951, 46). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 447.Коментарі (0) ШЕСТЕРНЯ 2, і, жін., розм. Те саме, що шестірня. — Підмажемо колеса, Щоб млин не торохтів І шестерня довготелеса Не дряпала боків (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 155); Одначе Богдан дужий. Кожного ранку вправляється за хатою з пудовими танковими шестернями (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 17). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 447.

Ілюстрації