Шепотинник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шепоти́нник, -ка, м. 1) Пришептывающій. Черк. у. 2) Наушникъ. 3) Мелкій базарный торговецъ.