Шелепа

ШЕЛЕ́ПА, и, чол. і жін., зневажл. Те саме, що недотепа.

Сучасні словники

1. Людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невміла людина.

[Омелько:] Та тут ще лист від панича, [Мартин:] Чого ж мовчиш? Давай мерщій, шелепа! (Карпенко-Карий, I, 1960, 338).

2. Розумово обмежена, тупа людина; дурень.