Чуманіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Чумані́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) = Чманіти. Вип’є без міри, та й після чуманів. Харьк. г. Чуманіє в голові. Лохв. у. 2) Сидѣть какъ одурѣлый, засиживаться. Сидимо чуманіємо. Лохв. у. Чого він чуманіє? т. е. чего онъ медлить уходить. Борз. у.
