Чужоземець

Чужоземець, -мця, м. Иноземецъ, иностранецъ. Рудч. Ск. І. 207. Як малоліттє було, то прийшов чужоземець татарин. АД. І. 50.

Сучасні словники

ІНОЗЕ́МЕЦЬ, мця, чол. Громадянин, підданий іншої держави, країни; чужоземець, чужинець. — Спонукувані.. комерційним інтересом, до цього Мічуріна вже приїхали.. з-за кордону два визначні іноземці, можливо, теж вчені (Олександр Довженко, I, 1958, 395); В розмові з цим іноземцем він, хоч-не-хоч, мусив підбирати особливі слова (Олесь Гончар, III, 1959, 220).

ЧУЖОЗЕ́МЕЦЬ, мця, чол. Людина родом з чужих земель, представник чужої країни, держави; іноземець. ..торгівля приваблювала до Афін дуже багато чужоземців.. (Фрідріх Енгельс, Походж. сім'ї.., 1948, 90); Через знайомих чужоземців він увійшов в значні доми петербурзької аристократії й навіть був вхожий до двору (Нечуй-Левицький, I, 1956, 422); Розкріпачення сотень мільйонів людей від вікового гноблення чужоземцями, від іноземної експлуатації відбувається нестримно швидко (Комуніст України, 10, 1960, 21).

Країна — це територія з визначеними кордонами й населенням, що являє собою єдине ціле з погляду історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад Україна в 1900 р. була країною українців, але поділеною між Російською та Австро-Угорською імперіями.

Ілюстрації

Джерела та література

Словник