Чорнороб

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Чорноро́б, -ба, м. Чернорабочій. Желех. Рк. Левиц.

Сучасні словники Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЧОРНОРО́Б, а, чол. Некваліфікований робітник, який виконує перев. фізично важку, брудну роботу. Селяни, що розорилися, змушені були найматися на роботу в поміщицькі економії, на бурякові плантації, в куркульські господарства, йшли в міста, на фабрики, ставали чорноробами (Історія УРСР, I, 1953, 493); Доменщики й слюсарі, мартенщики й склодуви, шахтарі й вальцювальники, рудокопи й чорнороби, — усі йшли за їхнім Чубенком, за мовчазним сталеваром Чубенком, командиром червоного полку (Юрій Яновський, I, 1954, 283); // перен. Той, хто виконує чорнову, копітку роботу, яка потребує багато сил, витривалості й терпіння. Небезпека могла вродитися тільки з флангів, десь зліва або справа. Туди танкісти, звичайно, не мали змоги завертати, залишаючи ці простори фронтовим чорноробам — піхоті (Олесь Гончар, III, 1959, 434); Крім високих обов'язків, критик повинен, звичайно, виконувати й обов'язки «чорнороба» (Літературна Україна, 17.I 1969, 3).

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
називний чорнороб чорнороби
родовий чорнороба чорноробів
давальний чорноробові, чорноробу чорноробам
знахідний чорнороба чорноробів
орудний чорноробом чорноробами
місцевий на/у чорноробі на/у чорноробах
кличний чорноробе чорнороби

Ілюстрації

lewis-wickes-hine-dangerous-work-12-year-old-laborer-at-miller-and-vidor-lumber-company-beaumont-texas-c-1913.jpg

Див. також

Чорнороби