Чорноокий

Чорноо́кий, -а, -е. Черноглазый. Левиц. І. 460.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЧОРНОО́КИЙ, а, е. Який має чорні, темні очі. Двоє дітей були круглі, повновиді, чорноокі і дуже веселі (Іван Франко, VIII, 1952, 342); Настя так полюбила чорнооку і кругловиду Галю у що часом більше піклувалася коло неї, ніж коло свого білоголового Івася (Панас Мирний, IV, 1955, 70); Чорноокий юнак стояв на тому самому місці. Спішений, розгублений, безцільно крутив у руках нагайкою (Олесь Гончар, III, 1959, 71);

// у знач. ім. чорноока, кої, жін. Дівчина, жінка з такими очима. Ой, зіходь же, місяченьку, Високо, високо, Бо чекає козаченька Дома чорноока (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 232).

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 359.