Човптися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Човпти́ся, -пуся, -нешся, гл. Толочься, возиться съ чѣмъ. А старий усе човпеться по надвіррю. НВолын. у. Ой на дворі чорна хмара в’ється, а під вікном колядник човпеться. Чуб. III. 425. Вона все човпеться коло чого небудь. Драг. 172.
