Човник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Чо́вник, -ка, м. 1) Ум. отъ човен. Зроби мені, тату, золотий човник, а срібнеє веселечко. Рудч. Ск. II. 39. 2) Ткацкій челнокъ. Въ немъ есть стержень — веретено, — на который надѣвается шпулька съ нитками — цівка. Шух. І. 258. Стержень еще называется сват или цьвак. МУЕ. III. 19. Въ Полтавщинѣ стержень свато́к, на немъ цівка. Вас. 166. 3) Раст. Sagittaria sagittaefolia L. ЗЮЗО. І. 177. 4) мн. Човники. Родъ орнамента въ вышивкѣ, бываютъ чо́вники з вирізуванням, з крильцями, з по́пиками. Чуб. VII. 427. 415. 5) мн. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379.

Човник

(-а) ч.; ком., жрм. Приватний торговець, який їздить за кордон і повертається назад, щоб продати товар, куплений по низькій ціні, за більш високу ціну. Сучасні "човники", котрі завалили ніжинський, як і інші ринки, іноземним товаром, самі того не знаючи, успадковують традиції старого міста... (День, 1999, № 21); На думку О. Ткаченка, народні депутати мають розробити заходи щодо пом'якшення податкового тиску на підприємців та так званих човників, серед яких мільйони громадян України (ВК, 1999, № 24); Відтак флотилія "човників" перетягала через кордон усе більші пакунки з цигарками (ПіК, 1999, № 34). БСРЖ, 666; ПСУМС, 78; ТСРОЖ, 245; ЯБМ, 2, 522. http://slovopedia.org.ua/57/53415/376415.html

Сучасні словники

boat [bəʊt, амер. boʊt]

 1. n
   1) чо́ве́н, диал. каю́к, чо́вни́к; шлю́пка; су́дно, пароплав
   2) посу́дина, приладдя у формі човна
   • assault boat — деса́нтний (штурмовий) човен
   • be in the same boat — бути в однаковому (скрутному) становищі (з кимось)
   • diving boat — норе́цький (водола́зний) човен
   • flying boat — гідропла́н
   • off the boat — розм., часто образл., перен. з місяця (з неба) впав
   • rowing boat — веслови́й човен
   • rock the boat — розм. розгойдувати човен; збенте́жити (збу́рити, злама́ти) спо́кій; баламу́тити
   • sauce boat, gravy boat — підли́вник До обговорення
   ‣ what are you, fresh off the boat? — ти що, з місяця (з неба) впав?

https://e2u.org.ua/s?w=%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA&dicts=all&highlight=on&filter_lines=on

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Човник

(-а) ч.; ком., жрм. Приватний торговець, який їздить за кордон і повертається назад, щоб продати товар, куплений по низькій ціні, за більш високу ціну. Сучасні "човники", котрі завалили ніжинський, як і інші ринки, іноземним товаром, самі того не знаючи, успадковують традиції старого міста... (День, 1999, № 21); На думку О. Ткаченка, народні депутати мають розробити заходи щодо пом'якшення податкового тиску на підприємців та так званих човників, серед яких мільйони громадян України (ВК, 1999, № 24); Відтак флотилія "човників" перетягала через кордон усе більші пакунки з цигарками (ПіК, 1999, № 34). БСРЖ, 666; ПСУМС, 78; ТСРОЖ, 245; ЯБМ, 2, 522.