Чи є майбутнє в української книжки та українського книговидання?

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Автор

Рижко-Семенюк Сніжана Михайлівна

магістр VІ курсу,

група СІНм-1-11-2.0д,

Інститут суспільства

Науковий керівник

Носенко Т.І.

заступник директора ІС, кандидат технічних наук, доцент

Стаття

Книгу треба берегти, бо то культура, надбання нашої історії…

О.А.Захаренко

Книга – важлива інформаційна складова в сучасному суспільстві, що була і залишається ключовим чинником у розвитку духовності нації. Роль і значення книги важко переоцінити.

В умовах зміцнення української державності особливої ваги набуває дослідження процесів, що відбуваються у сфері вітчизняної культури, зокрема у такій її галузі, як книговидання. Залишаючись однією з найважливіших складових духовної культури, відіграючи значну роль у галузі освіти, виховання, збереження й примноження багатих культурних традицій, книговидавнича справа потребує зацікавленого й відповідального ставлення до неї з боку як суспільства загалом, так і органів державного управління зокрема.

Новітні технології у сфері передачі інформації не замінюють, а лише доповнюють існуючі засоби. Телефон, телебачення, електронна пошта, Інтернет вільно співіснують із класичними засобами комунікацій. Дійшла черга і до книг, виникли електронні книги – сукупність даних (текст, звук, статичне і рухоме зображення) в пам'яті комп'ютера, призначена для сприйняття людиною за допомогою відповідних програмних і апаратних засобів.

О. А. Захаренко писав: “Сторінки книг мають розказати нащадкам про сьогодення, про те, як ми прокладали “тунель”, у кінці якого видно світло надії на завтрашній день. Дитина усвідомлює: книга – безцінний дар духовності, її не можна зіпсувати, як іграшку”. На жаль, у сучасному суспільстві спостерігається 2 стійка тенденція зменшення інтересу до книжки та читання як в Україні, так і в цілому світі. Це зумовлено впливом економічних факторів, технічним рівнем розвитку суспільства, станом видавничої справи, книжкової торгівлі, бібліотечної справи, рівнем освіти читачів-дітей, наявністю у них вільного часу.

Самоцінність книговидання полягає у властивих йому функціях: збереженні й збільшенні нагромадженого людством знання, розповсюдженні цих знань і духовних цінностей як у просторі, так і в часі.

В умовах розвитку інформаційного суспільства в Україні повинна формуватися державна політика, спрямована на задоволення культурно-освітніх потреб суспільства, забезпечення захисту національного інформаційного простору, забезпечення конкурентоспроможності української книги на внутрішньому, а в майбутньому – і зовнішньому ринках шляхом використання суб’єктами видавничої справи нових технологій книговидання та поліпшення якості української книжкової продукції.

Найважливішими факторами, що зумовлюють формування перспективної моделі книговидання, залишаються: демократизація суспільства, розвиток ринкових відносин, посилення значимості книги у всіх сферах життєдіяльності людини, формування інформаційного суспільства. Ставши необхідною й доступною кожному члену суспільства, книга не втратить свого престижу й у майбутньому. Орієнтирами видавничої діяльності неодмінно повинні стати гуманістичні ідеали й загальнолюдські цінності, а також інформаційні потреби особистості.

Отже, стан національної книги, книговидання і соціальних комунікацій, якість людського ресурсу та спроможність держави до розвитку – взаємопов'язані й прямо залежні поняття. Без докорінної зміни ставлення влади до вітчизняної книги, будь-які спроби України стати в рівень із європейськими державами у якості повноправного партнера не увінчаються успіхом.

Друковані книговидання та електронні взаємопов’язані, так як популяризація електронних видань підвищує рівень читання в Україні завдяки зручностям цифрових технологій та впливу економічного фактору.

Світова тенденція говорить про те, що через два-три роки «електронна книга» стане таким же звичним аксесуаром, як і, наприклад, пенал, шкільний портфель. Суспільство розвивається і, щоб задовольнити потреби людини, наука повинна вдосконалюватися, або відповідати тій епосі, в яку впроваджуються сучасні технології. З кожним днем зростає популярність електронного джерела знань. Слід також зазначити, що розвиток електронного книговидання – це одна з провідних світових тенденцій. Значна кількість провідних бібліотек світу реалізують проекти зі створення електронних копій своїх фондів. Особливо цінується співпраця з видавництвами, що володіють підручниками. Вони повинні переконатися в тому, що електронні книги не тільки забезпечують достатній захист авторських прав, але і виводять їхню роботу на якісно новий рівень взаємодії зі споживачами. Таким чином, вони зможуть зацікавити більшу кількість читачів.

Можна навести багато мудрих слів, сказаних великими людьми, та розуміємо ці слова тільки тоді, коли твої пальці торкнуться сторінок книги, що ніби шепоче тобі: «Вчитайся, пізнай, і ти осягнеш таємниці мудрості, добра, вічності…».

Ключові слова

Книга, книговидання, електронна книга, Інтернет, інформаційне суспільство.