І. Чиняти, -няю, -єш, гл. Вычинивать, выдѣлывать, дубить. Шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. Чуб. V. 1087.
ІІ. Чиняти, -няю, -єш, гл. Сокращенное відчиняти. Чиняй, пані, ворота, іде твоя робота. Чуб. III. 233.