Чинитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Чини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Дѣлаться, происходить; становиться. Чинилося те у давню давнину. МВ. II. 61. Чоловік чинится, давний, медвідь старий. Вх. Зн. 80. 2) Выдавать себя за кого. Він чиниться Христос, а йому грішка жінка ноги миє! як то так? казали жиди. Канев. у.
