Черет

Черет, -ту, м. = Очерет. Мил. М. 69. Ой там моя хатонька край води з високого дерева лободи. А ще к тому (сінечки) приплету з високого дерева черетуМет. 121.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЧЕРЕТ = ОЧЕРЕ́Т, у, чол. (Phragmites). Багаторічна водяна або болотна трав'яниста рослина родини злакових з високим стеблом і розлогою пірамідальною волоттю. Отже, вони вже й під Хмарищем.. Кругом обняла його річка з зеленими плавами, лозами й очеретами (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 49); Сула вилася нанизу срібною стрічкою по зелених лугах, по сіножатях, по густих очеретах (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 20); Шаланда пройшла поза купою очерету й випливла на Кардашинський лиман (Юрій Яновський, II, 1958, 198); // збірн. Стебла цієї рослини. Тоненькі, штучно виплетені з очерету тини відділяли Замфірів виноградник від сусідніх (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 189); В кожному садку біліла хата, вкрита гонтом або очеретом (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 143).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Черет, -ту, м. = очерет. Мил. М. 69. Ой там моя хатонька край води з високого дерева — лободи. А ще к тому (сінечки) приплету з високого дерева черету. Мет. 121.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Очерет, ту, м. Камышъ. Бодай тая річка очеретом заросла. Чуб. III. 123. Чорт сидить в очереті та полохає жабів. Чуб. І. 106. Ум. Очерете́ць.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

ЧЕРЕТ ЧЕРЕТ муж., южн. болотное растенье Arundo phragmites, трость, тростник, камыш, очерет. Черетянка жен. Calamagrostis epigoeis, чаполочь, куничник, лесная метла, метлика, вейник, очерет.

Ілюстрації

Про черет (очерет)

Очерет – один із найдавніших будівельних матеріалів.

В якості покрівельного матеріалу він чудово зарекомендував себе в будь-яких кліматичних умовах. У сучасному будівництві покрівля з очерету широко використовується та надає колориту і неповторності будівлі. Очеретяна покрівля має ряд переваг серед інших покрівель. Очерет це:екологічно чистий матеріал; підкреслює естетику та неповторність дерев’яних будівель та кам’яниць; має відмінні теплоізоляційні якості; термін експлуатації понад 50 років. Очерет має найбільший вміст кремнію серед інших рослин в нашому регіоні. Кремній надає очерету стійкість до ураження бактеріями та комахами, але водночас робить його швидкозаймистим. Склад кремнію також впливає на міцність очерету та його водостійкість: кремній будує дуже довгі та міцні молекулярні ланцюжки.

Очерет - не лише будівельний матеріал

Очерет є цілком задовільною сировиною для виробництва целюлози. Стебло містить 63,3, а листки 24,5% целюлози. Середній вихід небіленої целюлози в лабораторних умовах коливається від 33 до 41%. Шляхом хімічної та фізико-хімічної переробки з очерету можна одержувати високоякісні сорти паперу, текстильну віскозу, кормові білкові дріжджі, фурфурол, спирт, глюкозу та інші продукти гідролізу. Очерет — цінна кормова рослина. У молодих рослинах міститься 43% протеїну, 2,5 жиру, 36 клітковини, До 44% безазотистих екстрактивних речовин. Він є добрим кормом, особливо для коней і лошат, старий очерет непридатний на корм худобі, а тільним коровам навіть шкідливий. Сіно, заготовлене до колосіння очерету, має високу поживність; з 1 га за два укоси збирають до 40 т сухої маси. Прекрасна рослина для виготовлення силосу. У листках міститься чимало вітаміну С (300—500 мг%) і цукрів (18%), з них можна виготовляти вітамінний напій і спирт. Молоді кореневища досягають довжини 2,5 метра. Вони ніжні і солодкі; їх їдять сирими, печеними й вареними. Вживають кореневища і як лікарський, потогінний засіб. У сирих кореневищах очерету 5 відсотків цукру. З кореневищ очерету роблять муку і каву, так само як з рогозу. У народній медицині корені очерету використовують як потогінний і сечогінний засіб, а слизисті виділення із стебел використовують при укусах комах. Очерет звичайний добре витримує несприятливий газовий режим з підвищеним вмістом у воді та ґрунті сірководню, вуглекислоти, метану, а також стійкий проти дії таких отруйних для живих організмів хімічних речовин, як фенол, нафтенові кислоти, хлориди, ціаніди, закисні солі заліза та інші. Вважають, що на мілководних ділянках дніпровських водосховищ густі зарості очерету можуть виконувати роль біофільтра, що очищає воду від всілякого забруднення. Очерет придатний для закріплення вологих пісків.