Чепуруха
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Чепуруха, -хи, ж. 1) Опрятная женщина; франтиха, щеголиха. НВолын. у. Латин дочку мав чепуруху, проворну, гарну і моргуху. Котл. Ен. IV. 15. См. Чепурка. 2) Большая рюмка. Здрігнувсь, мов випив чепуруху. Котл. Ен. V. 72. Ум. Чепурушка, чепурушечка. Гарна баба, люба баба, чепурушка! Г. Барв. 498.
