Чаїний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Чаїний, -а, -е. Принадлежащій пигалицѣ. Видрав яєць.... двадцятеро качиних, одно чаїне. Чуб. II. 36.
ЧАЇ́НИЙ, а, е.
- Прикм. до чайка1. "Чорноморські чую хвилі, Квиління золотих чаїних зграй" (Ігор Муратов, Повість.., 1948, 46); "Раптом весь чаїний гурт стріпнув крильми, шурхнув убік" (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 23);
- Належний чайці. "Блакитні шати, щуки сплеск, чаїний голос над водою" (Павло Усенко, Шість, 1940, 35); "Так невже у цій хаті вона [Чайчиха] в пояс вклонялася батькам і людям, ждучи, сподіваючись від них на своє, хай невеличке, але не чаїне щастя" (Михайло Стельмах, I, 1962, 34);
- перен. Пройнятий жалем і тугою. "Листів од сина чогось нема... В тривозі я, журба за ним глуха, чаїна у серці раною зія" (Володимир Сосюра, II, 1958, 468); "Зайшов у двір солдат-каліка, І занімів його язик. Лиш сльози матері, мов ріки, Та сестричок чаїний крик..." (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 75).
- Http://oboi-dlja-stola.ru/file/15082/760x0/16:9/Зграя-Чаек-.jpg
Приклад першого значення(зграя чаїна)
- Https://www.asrtosonet.top/wp-content/uploads/2017/09/prykmety-pro-ptashyne-pirya.jpg
Приклад другого значення (Чаїне перо)
- ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[1]]
