Цілник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Цілни́к, -ка, м. 1) Земля, не тронутая вглубь (напр. копаньемъ), а только сверху (напр. вспашкой). НВолын. у. 2) Цілником поїхати. Поѣхать полемъ, а не дорогой. НВолын. у.