Цілик

Цілик, -ка, м. = Цілина. Черк. у.

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ЦІЛИК частина гірничої породи, охоплена виробками, ще не порушена гірничими роботами.

ЦІЛИК

ці́лик іменник чоловічого роду у зброї

ціли́к іменник чоловічого роду цілина

ЦІЛИК I ц`ілик воен. целик II ціл`ик 1) целик разг.; целина 2) горн. це

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЦІ́ЛИК, а, чол., спец. Найпростіше прицільне пристосування на стволі зброї і на гарматних панорамах.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 230.

ЦІЛИ́К, а, чол.

1. розм., заст. Цілина (у 2 знач.); // Великий сніговий замет. Олень поринав по самі роги у сніг, падав, потім, напруживши всі сили, стрибав на цілик, знову провалювався, намагався вирватися, але Кузьма міцно тримав його за повід і тяг за собою (Іван Багмут, Щасл. день.., 1959, 238).

2. гірн. Масив ґрунту з корисними копалинами, який залишається незайманим при розробці родовища. Андрій усім тілом навалився на перфоратор, свердло швидко вгризалось у рудяний [рудний] цілик, і скоро останній шпур був готовий (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 95); У новій шахті стволи закладаються за межами шахтного поля з таким розрахунком, щоб колоствольний цілик міг бути вироблений під час виробки суміжних шахтних полів (Гірнича промисловість.., 1957, 66).

Словник української мови

Цілик а, ч., спец. Найпростіше прицільне присто­сування на стволі зброї і на гарматних панорамах.

Орфоепічний словник української мови

цілик — I ціл ик а/, ч. 1) розм., заст. Цілина (у 2 знач.). || Великий сніговий замет. 2) гірн. Масив ґрунту з корисними копалинами, який залишається незайманим при розробці родовища. II ц ілик а, ч., спец. Найпростіше прицільне пристосування на стволі… …

Ілюстрації

[1]

[2]

[3]

[4]

Медіа

Золота цілина