Цуценя
Цуценя, -няти, с. Щенокъ. Рудч. Ск. II. 91. Ном. № 13198. У двері гавкнуло цуценя. МВ. І. 108. Ум. Цуценятко, цуценя́точко.
Сучасні словники
Цуценя
1. Маля собаки; щеня. Я постукав. У дворі гавкнуло цуценя; хтось одсунув віконце, да, мабуть, нічого не побачив (Марко Вовчок, I, 1955, 72); З халабуди вилізло цуценя, гавкнуло два рази, закрутило хвостиком (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 425).
Образно. — У Чмеля ожереди й гниють, а в мене... крига в хаті. У Чмеля діти, в мене цуценята. Ех, — похнюпивсь Кирило, а сльози кап-кап йому (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 33).
У порівняннях. Вона взяла ніж і почала вишкрібать вінця старого засаленого горшка. Горщик завищав під ножем, наче цуценя (Нечуй-Левицький, II, 1956, 284); Вітер котить бур'ян під ноги, вітер лащиться цуценям до ніг... (Володимир Сосюра, I, 1957, 265).
2. перен., лайл. Дуже молода, недосвідчена людина; молокосос. — А-а, то ти ще й боронитися будеш, цуценя! — Нур ніби сказився. На губах у нього виступила піна, очі налилися кров'ю (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 20); — Не бреши, цуценя, бо буде гірше, — посварився йому Корж кулаком (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 53).
Цуценя — дитина собаки та інших представників родини собачих. Щенятами також називають молодих моржів і тюленів.
В переносному значенні слова «цуценя» та «щеня» можуть використовуватися як зневажливе звернення до молодшого за віком чи статусом співрозмовника. Звернення образливе не тільки тим, що називає саму людину собакою, але й тим, що є евфемізмом поширеної лайки «сучий син», що дослівно також означає «дитина собаки».
Відоме порівняння безпомічних людей зі сліпими (недавно народженими) цуциками.
Цуценя. Орфографічний словник української мови
Цуценя́, іменник середнього роду, істота.
Цуценя. Українсько-російський словник
1) щенок;
2) перен. бран. щенок, пащенок.
Цуценя. Фразеологічний словник української мови
- Хоч пацюки́ (цуценя́т) бий, зневажл. Дуже повний, одутлий і т. ін. (перев. про обличчя). Пика, хоч пацюки бий (Укр.. присл..); Ясочка..,— злісно думав він, поглядаючи на кругленький живіт поета,— пика — хоч цуценят бий, а він — Ясочка (С. Васильченко); // Дуже негарний, непривабливий, неприємний. — Сватай Олену Головківну. Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць…— Гарна… мордою хоч пацюки бий (І. Нечуй-Левицький).
Цуценя. Синонімія
ЦУЦЕНЯ́ (маля собаки), ЩЕНЯ́, СОБАЧА́, СОБАЧЕНЯ́, ПЕСЕНЯ́. Цуценя тільки виляло хвостиком, відчуваючи теплолюдських рук, і намагалося малиновим язичком лизнути свого нового хазяїна в щоку (А. Шиян); На призьбі сидитьбосоноге дитинча, бавиться з щеням (М. Стельмах); - Мав я, куме, собача, - Ну на всю округу! Пізнавало по очах Злодія,хапугу (П. Глазовий); Мале шолудиве собаченя зголодніло, обнюхувало сміття на пероні (О. Досвітній); Їде козак понадБуг, Чумак попасає; Коло нього песеня На сонці куняє (С. Руданський).
Цуценя. Словозміна
Відмінок | Однина | Множина |
---|---|---|
Називний | цуценя́ | цуценя́та |
Родовий | цуценя́ти | цуценя́т |
Давальний | цуценя́ті | цуценя́там |
Знахідний | цуценя́ | цуценя́та, цуценя́т |
Орудний | цуценя́м | цуценя́тами |
Місцевий | на/у цуценя́ті | на/у цуценя́тах |
Кличний | цуценя́ | цуценя́та |