Цураха
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Цураха, (-хи?), цурачка, (-ки? ж?). Употребл. подобно слову цур. Цураха поганем очем. Ном. № 8358. Цурцурачка гостра болячка. Ном. № 14147. Аби не урік, треба що небудь хвалячи дивитись на нігті або у стелю і казати: «ні вроку!» або: «цураха». Вх. Зн. 78. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
