Цибатий
Цибатий
Зміст
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
Цибатий, а, е. Длинноногій. Цибатий, як журавель. Ном. № 8623., Ум. Цибатенький.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980.
ЦИБА́ТИЙ, а, е, розм. З довгими тонкими ногами. П'ята була Домаха Карлючківна.. Зростом собі невеличка: хоч у яку хату ввійде, то головою стелі достане; суха та цибата (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 176); Цибатий Невкипілий, на цілу голову в натовпі вищий за всіх, кумедно, як чорногуз, хитав головою (Андрій Головко, II, 1957, 220); До цеху нагодився начальник депо Васильченко. Він був такий же тонкий і цибатий, мов жердина (Олекса Гуреїв, Через замети, 1961, 93);
// Довгоногий (про птахів). Менший [брат] тихесенько Галю заспокоює, і Галя собі заспокоюється, ще часом і пісеньку заспіва про журавля, «що цибатий журавель, він до млина їздив, дивне диво бачив» (Марко Вовчок, I, 1955, 289); Півень такий у дворі ходив. Галаган, куряча порода, цибатий і шия гола (Олесь Донченко, VI, 1957, 108);
// Довгий, тонкий (про ноги). Він ішов так швидко, як тільки міг, прогонисто викидав уперед то одну, то другу ногу, ноги мав цибаті, аж он які (Павло Загребельний, Диво, 1968, 21); На гнідій шкапині показався чудернацький вершник: без сідла, з мотузяною оброттю, сам довгий, з високо піднесеною головою, з цибатими, ледве не до землі ногами. Це був старий Канушевич (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 361);
// На високих тонких ніжках (про предмети). Попід вікнами та з другого боку залу попід дверима на високих цибатих триногах — кіноапарати, які то в один бік своїм темним оком повернуться, то в другий (Павло Тичина, III, 1957, 467).
Синоніми
ДОВГОНО́ГИЙ, ГОЛІНА́СТИЙ (з довгими голінками).
Цитати української літератури з використанням слова "цибатий"
1. "Якийсь цибатий хлопчисько пiдскочив вгору i, дiставши Рауха, смикнув його за ногу" (Кашин Владимир - "Кривавий блиск алмазiв")
2. "— Та той же… Цибатий! Задається так, прямо хоч куди" (Винниченко Володимир Кирилович - "Голос")
3. "Слідком за ним з-під пальми виплигнув високий та цибатий панич з Настею" (Нечуй-Левицький Іван Семенович - "Неоднаковими стежками")
4. "— От теж… Макоцвітна… — буркнув цибатий зять Морозенко." (Багряний Іван Павлович - "Тигролови")
5. "— Абсолютно точно! — мовив цибатий, спустився на камінь, зняв черевики, виставив на сонце кістляві, синювато-білі ноги" (Близнець Віктор Семенович - "Звук павутинки")
6. "Карнач — цебто караульний начальник, — худорлявий, цибатий чоловік у німецькому галіфе й при автоматі, взяв чиюсь шапку, що валялась на столі, й зібрав речі" (Багряний Іван Павлович - "Людина біжить над прірвою")
7. "Біля прилавка з’юрмисько голодної братви, серед них цибатий Іван Химочка, життєлюб і мастак попоїсти, він саме жує щось, закликає й хлопців:" (Гончар Олесь Терентійович - "Людина і зброя")
Ілюстрації
Фото(Online-словничок на СТС: цибатий | Соціальне Телебачення Сумщини)
