Цвіцькувати

Цвіцькувати, -кую, -єш, гл. Срамить, поносить. Ти не цвіцькуй мене перед людьми. НВолын. у.Заголовок посилання==Сучасні словники== Тлумачення слова у сучасних словниках

Тлумачення із "Словника української мови"*

СРАМИТИ, млю, миш; мн. срамлять; недок., перех., заст. Соромити. [Герцог:] Велю тобі, Трояндо, - схаменись, Моє волосся сиве не срами..! (Крот., Вибр., 1959, 578).

СОРОМИТИ млю, миш; мн. соромлять; недок., перех. 1. Докоряти кому-небудь, висміювати когось за що-небудь, викликаючи в ньому почуття сорому. Було як ще твереза Настя, то пані умисне її соромить: - От дівка.., от ледащиця! (Вовчок, І, 1955, 267); Щось тільки скажеш чи зробиш не так, зараз і соромлять: - Такий великий, а що витворяє (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 141).

2. Робити, чинити кому-небудь сором (у 2 знач.); безчестити, ганьбити. - Це, може, вас соромить, що я роблю роботу в неділю? - спитала вона в Ломицького (Н.-Лев., VI, 1966, 25); Боженко глянув на Савку так грізно, що той зразу ж зблід. - Ти чого, сучий сину, соромиш мене перед робочим класом? (Довж., І, 1958, 170).

3. Ставити в незручне становище; викликати замішання. А панна зойкнула, немов мала дитина, У сні налякана. От так пройшла хвилина - Він стиха дивиться, - а панни вже нема, І щось пекучу кров у грудях підійма, І чути серця стук... Що ж? Мало це смішити, А чи соромити, чи, може, засмутити? (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 31)

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Зовнішні посилання