Царський

Царський, -а, -е. Царскій. Стала дружиною царській дитині. Рудч. Ск. II. 48. Царське свято. Табель, высокоторжественный день. Камен. у. Царський вінець. Вѣнчальный вѣнецъ. А щоб ти під царський вінець не підійшла! — злобное пожеланіе дѣвушкѣ но вийти замужъ. Ном. № 3683.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ЦА́РСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до цар 1; належний цареві. Латин по царському звичаю Енею дари одрядив (Іван Котляревський, I, 1952, 174); Он — палац Зимовий. В нім Розміщався царський дім (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 120); Завжди терновий вінець буде кращий, ніж царська корона (Леся Українка, I, 1951, 189); Слідом увійшов Каленик. Ніс обережно в обох руках царський портрет, трохи засиджений мухами (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 196); Коли поїзд порівнявся майже зі мною, якийсь чоловік випнувся трохи з юрби, і тут його, на царських очах, взяли в нагаї кінні поліцейські (Михайло Стельмах, I, 1962, 406); В Петербурзі цар Микола II сидить за столом. Не осяває царське чоло жодна висока думка. Нудний і сірий останній з царів (Олександр Довженко, I, 1958, 34); В царському палаці метушня, гомін (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 18); // Який виходить від царя. Підписано ясно: «Соціал-демократи». Це партія така робітнича, закликає .. не вірити маніфестові царському (Андрій Головко, II, 1956, 256).

2. Пов'язаний з політичним режимом на чолі з царем; монархічний, самодержавний. Та не тихне дума люта Про кайдани і про пута, Про сіпацтво і неволю, І про царську самоволю (Іван Франко, XIII, 1954, 152); На рейді стояв тритрубний броненосець, а попереду, як оса, гостроносий міноносець. Їхні команди повстали проти царського самодержавства (Петро Панч, В дорозі, 1959, 154); Він говорив про дослідження багатющого родовища нафти на дні Каспійського моря. Царський уряд Росії не звернув ніякої уваги на працю відомого професора (Олесь Донченко, II, 1956, 76); І разом предки ясночолі Ішли, повиті в грім, у гнів, Супроти царської неволі, Супроти панських батогів (Максим Рильський, III, 1961, 145); Може, ..Фрунзе розповідав йому, Оленчукові, про себе, про юність, що минала на барикадах та в царських тюрмах (Олесь Гончар, II, 1959, 407); — Я робітник, — сказав Щорс, — а не царський генерал, як бреше ваш барбос Петлюра (Олександр Довженко, I, 1958, 161); // Який має такий політичний режим (про державу). Царська Росія; // Державний, казенний (за монархічного режиму). Улас ходив щодня в царську скарбницю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 302); Чебанов просидів щось 2 години, розказував про себе й про свій замір дати концерт в Чернігові, а потому вступити на царську сцену (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 174); Батько спочатку дуже гнівався на свого сина, який після царської служби не повернувся, до землі, а став працювати в столиці на суднобудівному заводі (Михайло Стельмах, I, 1962, 246); // Про гроші, що мали обіг за царя. Жабі пригадала, що у неї є ще прихованих за шкіркою радикюля [ридикюля] двадцять царських п'ятисоток (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 89); Його безпомильно розшукали якісь непевні людці, і Сидір Сидорович передав їм зі складу кілька пудів дорогоцінного борошна за кільканадцять золотих імперіалів царської чеканки (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 261).

3. перен. Розкішний, величний, багатий; такий, як у царя. Отож з 9-ї версти почали ми, голубонько моя, підійматися вгору. З цього місця починається добра (царська) дорога (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 136); Правду казали апостоли: жертва була непотрібна, їх Мессія не звик до царської розкоші (Леся Українка, I, 1951, 427). ▲ Царські скіфи — іраномовні кочові племена, які населяли південну частину степу України в VI—III ст. до н. е. Кочові племена, основне ядро яких становили царські скіфи («кращі і численні»), займали пануюче становище у Скіфії (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 148).