Цабе

Зміст

1 Словник Грінченка
2 Сучасні словники
3 Фразеологічний словник української мови
4 Вікісловник
5 Ілюстрації
6 Посилання

Словник Грінченка

Цабе.

1) меж., которымъ направляютъ воловъ направо. От він за батіг та й: «Гей, соб! цабе!» Рудч. Ск. ІІ. 142. Цабе, худий, у ворота, яка харч, така й робота. Ном. № 10363.

2) нар. Направо. Наші студенти повернули цабе та й перелізли в Сухобрусів садок. Левиц. Пов. 26. 3) Какъ существ. с. р. Важная, значительная особа. Ото велике цабе до волости приїздило. Лубен. у. Він дума, що тепер уже дуже велике цабе. Канев. у.

Сучасні словники

Фразеологічний словник української мови

Вели́ке цабе́, перев. ірон. Поважна особа, яка займає високу посаду або має великий вплив у суспільстві, в колективі. — Що мені благочинний! Куди ж пак: велике цабе! (І. Нечуй-Левицький); А то, раз, кажуть батько, перестрів їх, чумаків наших, панок якийсь та: “Давайте, — каже, cякі-такі чумаки-мужики, мито!” Та й канчуком заміряється. Через його землі, бач, їхали — велике цабе! (Нар. опов.); — Справді, Маєр якось незвично поводився,— озвалася Галина Іванівна,— мабуть, отой висушений — дуже велике цабе (В. Лисенко); // в чому. Відома, компетентна в певній галузі особа. Він, кажуть, якесь велике цабе в геології. Землю наскрізь бачить (М. Рудь).

Невели́ке цабе́, ірон. Особа, що не займає високої посади, не має ніякого впливу в суспільстві, в колективі. — Невелике цабе! — посміхнувся полісмен.— Забирайся геть! — верескнув отетерілий бармен, насуваючись на полісмена (А. Крижанівський).

Ні цоб ні цабе́. Нетямущий, обмежений. Поставили нового начальника. Таке — ні цоб ні цабе (Сл. Ужченків).