Хірхильний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Хірхи́льний, -а, -е. Плутоватый, хитрый, лукавый (коварный)

1) Який для досягнення чого-небудь діє непрямими, обманними шляхами; підступний, лукавий. || у знач. ім. хи́трий, -рого, ч. Той, хто для досягнення чого-небудь може діяти непрямими, обманними шляхами. || Який завжди знайде вихід, викрутиться зі скрутного становища. || Який виражає хитрість або свідчить про неї. || Замаскований, прихований. || Який дістається, добувається нечесним шляхом. || Який ґрунтується на неправді, несправедливості. 2) Який відзначається розумом, кмітливістю; розумний, мудрий. || Який потребує особливого розуму, проникливості, кмітливості. || на що. Здатний на що-небудь. 3) розм. Зроблений, виконаний вигадливо, майстерно. || Який має складну будову, з вигадкою, секретом. || Який відзначається складністю; заплутаний, витіюватий.