Худнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
ХУ́ДНУТИ
, ну, неш; мин. ч. худнув, нула, ло і худ, ла, ло; недок. Ставати худим або худішим, втрачати на вазі.
— Ти все худнеш та мізернієш, аж дивитись на тебе жалко.., — сказала Гризельда (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 187); Вона марніла, блідла, худла. Батьки занепокоїлися її здоров'ям і стали удаватися до лікарів за порадою (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 92);
Варка примічала останні дні, що діти почали худнути, стали жовті і якісь кволі без свіжого повітря (Василь Кучер, Голод, 1961, 97).
Посилання:http://sum.in.ua/p/11/167/2
