Худко

Худко, -ка, м. Удодъ, Upupa epops. Вх. Лем. 479. См. Одуд, худок.

Сучасні словники

О́дуд (Upupa epops), місцеві назви: худотут, вудвуд, вудко, худко, одітут — невеликий яскраво забарвлений птах із довгим вузьким дзьобом і чубчиком, що розкривається у вигляді віяла. Широко поширений у південних і центральних областях Європи й Азії, а також майже на всій території Африки. Улюблене місця існування — відкрита місцевість з розрідженими чагарниками або деревами, така як савана, луки або пасовище. Також зустрічається в антропогенних ландшафтах, у фруктових садах і виноградниках. Обережний, але не полохливий — як правило, сторониться людей і відлітає при їх наближенні. Багато часу проводить на землі, полюючи на комах.

Ілюстрації

Див. також

• [1]

Джерела та література

Р.В. Болдирєв та ін.; Ред: тому: В.Т. Коломієць, В.Г. Скляренко. Етимологічний словник української мови. — Київ : Наук. думка, 2003. — Т. 4. — С. 163.