Хтивий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

"Хтивий"- схильний до надмірної чуттєвої насолоди.

Сучасні словники

  • 1. Який відчуває перев. тілесний, плотський потяг. Роду свого пліть остання, Хмурий, хтивий, наче тхір, Він [граф] на свято винобрання Накликав гостей у двір (Леонід Первомайський, II, 1958, 140); Почувала [Софія] й почуває себе куртизанкою, потайно хтивою навіть і зараз, у своєму солідному віці (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 144); Та будуть знати хтиві й злі чужинці, Що в неї честь дорожча від життя... (Дмитро Павличко, Пальмова віть, 1962, 50);
  • Який виражає такий потяг. Ця гонитва заливала потом дебелу хтиву постать, розпалювала гнів (Костянтин Гордієнко, Листи.., 1942, 18); Денис, коли його почала оглядати та ж сама дівчина, що оглядала й Тимка, переступав з ноги на ногу, ворушив лопатками, ганяв по лобі зморшки, як брижі по воді, мружив хтиві очі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 294); На її пласкому мідно-червоному обличчі міцніше стиснулися товсті хтиві губи (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 64);
  • Перейнятий таким потягом. З темних масних ротів вибивались багатозначні натяки і хтиве безстидство (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 329); В одну мить Шток зіскочив з полу і позадкував до дверей, злякано дивлячись на цього сліпого свідка його хтивих зазіхань (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 37); Подавивши в собі хтиве почуття, хазяйський син, якого неспроста готували на адвоката, заговорив співчутливо до Марії (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 52);
  • Який викликає такий потяг. Я мовчу, гублячи увагу свою в потоці людського натовпу. З кафе й ресторанів чути брязкіт посуду, голосний регіт і розхитані звуки якогось хтивого танка (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 37); * Образно. Максим міцно потер пальцями чоло, і цей рух допоміг йому відірватися від хтивого берега мрій і здогадок (Натан Рибак, Час, 1960, 195).
  • 2. Ненаситний, жадібний, зажерливий. Садизм випалив в ньому навіть почуття практичного розрахунку, і він бажав тільки одного: насолоди, звірячої хтивої насолоди від споглядання людських мук (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 126); * Образно. То смерті хтивої лихі були жнива, Коли всі мускули напружили народи, Багнет і молот свій в ім'я життя й свободи, В ім'я вселюдського піднявши торжества (Максим Рильський, II, 1960, 291).

Джерела

Ілюстрації