Хотя, нар. 1) Угодно. Не так, як хотя, так, як мога. Ном. № 4535. Нехай воно буде собі як хотя. К. ЧР. 400. Я мати, вільно мені її за кого хотя віддати. МВ. II. 118. Всі троє коней ходять де хотя. О. 1861. VI. 166.
