Ходячий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Ходячий, -а, -е. 1) Ходящій. 2) Бродячій, не осѣдлый, находящійся постоянно въ движеніи. Чумаки народ ходячий. Вольному воля, а ходячому путь. 3) О больномъ: не лежавшій, на ногахь находившійся во время болѣзни. Ота жінка ходяча вмерла. НВолын. у. У нас увесь такий рід, що ходячий мре.
