Хлюдина

Хлюди́на, -ни, ж. = Хлудина.

Сучасні словники

ХЛУДИ́НА, и, жін., розм. Лозина, різка. Грицько, потрушуючи хлудиною, реготався (Панас Мирний, IV, 1955, 98); — Та он у Хоми Хомича онуки — фронтовики. А проте баба Горпина і тепер іще щовечора ганяє його круг хати хлудиною (Андрій Головко, I, 1957, 454); Рідкодуб, на ходу застібаючи комір сорочки, очима шукав по подвір'ю хлудини (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 169); Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники, а це так заболіло і допекло... (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 115).

Ілюстрації

Іншими мовами анг. switch рос. прут https://translate.google.com/?hl=ru#uk/en/%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Джерела та література Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 88. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність│підрозділ=Інститут мистецтв}}