Хижий

Хижий, -а, -е. Хищный. К. ЧР. 427. Хиже птаство. К. Іов. 59. Хижі орли. К. ЧР. 92.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХИ́ЖИЙ, а, е. 1. Який їсть інших тварин (про звірів, тварин). Щоб вгамувати своє серце, Єремія звелів осідлати коня, скочив на його й полетів у степ оглядати своє добро, а потім блукав по діброві без діла, без думок в голові, блукав, як блукають хижі звірі, шукаючи поживку(Нечуй-Левицький, VII, 1966, 120); Ой, стережися, польова пташко, знизу блискучих котячих очей, а згори бистрих пазурів хижих шулік! (Панас Мирний, IV, 1955, 296); Кострубаті й присадкуваті верби.. чіплялися оголеним корінням за землю, немов хижий птах загнав пазури у здобич (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 308); Блідли зорі. На сході небо жевріло світанням. Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 113); // Характерний для такої тварини. Шуліка зорить на нього з-під неба здивованим хижим оком: хто ти є, що не заєць і не сайгак, а мчиш прудкіше за них? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 227); Справді, з котом було веселіше. Лаврін гладив його м'яку шерсть, прив'язував до нитки заячий хвостик і возив його по долівці, забавляючись хижими стрибками кота (Олесь Донченко, III, 1956, 127); * Образно. Хиже море здалі гомоніло валами (Леся Українка, IV, 1954, 266); В круглих вогких ковбанях-ячейках стояли міномети всіх трьох рот. З'єднані в одну батарею, виструнчені в голодний, хижий ряд, вони набули особливо грізного промовистого вигляду (Олесь Гончар, III, 1959, 389); // перен. Подібний до хижака лютістю, жорстокістю, такий, як у хижака (про людину та її риси); лютий, жорстокий. — І звір такого не зробить, як ти зробив, і розбишака хижий!.. (Панас Мирний, I, 1949, 406); Чим дальш підростав, тим гірш ставав я хижим, непокірним. Раз завівся я з батьком і убив би його до смерті, коли б чужі люди не оборонили його (Олекса Стороженко, I, 1957, 349); Він бачив перед собою полиск хижих очей, червоні й завзяті обличчя, роздуті ніздрі й білі зуби — і вся ця хвиля лютості раптом наскочила на нього, як морський прибій (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 401); Раніше Мар'ян перед Глущуком своє хиже нутро маскував солодкими словами (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 205); Людина посміхалася, вишкіряючи жовті зуби, її маленькі очі блищали хижою радістю (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 380). 2. перен. Який прагне наживи, жорстоко визискуючи кого-небудь, діючи як хижак (у 2 знач.). Про самого Чіпку гріх слово сказати! Та його хата низенька й тісна, його мати згорблена, стара, висушена гіркою нуждою та лихом, розкопирсали хижу, падку на розкоші та на прибуток ласу натуру Явдошину (Панас Мирний, I, 1949, 357); — А про цього Кикала ти, видно, знаєш не все. Він собі будинок будує. Поганого в тому.. немає нічого, але дуже він хижий і хутко збудувати хоче (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 35); // В якому виражається зажерливість, користолюбство. Хижі очі зазирають, Пориваються до нас, І тому ми на сторожі Кожен день і кожен час (Українські народні думи.., 1955, 403); // Пов'язаний з грабежем, розбоєм. Уперед проти хижих порядків! Гине войник [воїн] чи здобич бере, Він стежки протира для нащадків, — Його діло ніколи не мре! (Павло Грабовський, І, 1959, 395); В серцях відвага соколина, і гнів, і лють до хижих зграй(Володимир Сосюра, II, 1958, 188); // у знач. ім. хижі, жих, мн. Ті, що прагнуть наживи; зажерливі. Дужі! волю прекрасну віддайте... Ситі! землю господню верніть... Хижі! чулими, добрими станьте 1 в покуті гріхи замоліть... (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 119). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 53.

"Словопедія"

       [1]
       [2]

ХИЖИЙ

хи́жий прикметник

ХИЖИЙ (звір) кровожерний, дикий, лютий, жорстокий, г. драпіжний, д. пажерний (хто) КОРИСТОЛЮБНИЙ, о хижоокий, (чад)грабіжницький, здирницький, хижуватий

ХИЖИЙ хищный

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ХИ́ЖИЙ, а, е.

1. Який їсть інших тварин (про звірів, тварин). Щоб вгамувати своє серце, Єремія звелів осідлати коня, скочив на його й полетів у степ оглядати своє добро, а потім блукав по діброві без діла, без думок в голові, блукав, як блукають хижі звірі, шукаючи поживку (Н.-Лев., VII, 1966, 120); Ой, стережися, польова пташко, знизу блискучих котячих очей, а згори бистрих пазурів хижих шулік!(Мирний, IV, 1955, 296); Кострубаті й присадкуваті верби.. чіплялися оголеним корінням за землю, немов хижий птах загнав пазури у здобич (Коцюб., І, 1955, 308); Блідли зорі. На сході небо жевріло світанням. Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком (Шиян, Баланда, 1957, 113); // Характерний для такої тварини. Шуліка зорить на нього з-під неба здивованим хижим оком: хто ти є, що не заєць і не сайгак, а мчиш прудкіше за них? (Гончар, Тронка, 1963, 227);Справді, з котом було веселіше. Лаврін гладив його м’яку шерсть, прив’язував до нитки заячий хвостик і возив його по долівці, забавляючись хижими стрибками кота (Донч., III, 1956, 127); *Образно. Хиже море здалі гомоніло валами (Л. Укр., IV, 1954, 266); В круглих вогких ковбанях-ячейках стояли міномети всіх трьох рот. З’єднані в одну батарею, виструнчені в голодний, хижий ряд, вони набули особливо грізного промовистого вигляду (Гончар, III, 1959, 389); // перен.Подібний до хижака лютістю, жорстокістю, такий, як у хижака (про людину та її риси); лютий, жорстокий. — І звір такого не зробить, як ти зробив, і розбишака хижий!.. (Мирний, I, 1949, 406);Чим дальш підростав, тим гірш ставав я хижим, непокірним. Раз завівся я з батьком і убив би його до смерті, коли б чужі люди не оборонили його (Стор., I, 1957, 349); Він бачив перед собою полиск хижих очей, червоні й завзяті обличчя, роздуті ніздрі й білі зуби — і вся ця хвиля лютості раптом наскочила на нього, як морський прибій (Коцюб., І, 1955, 401); Раніше Мар’ян перед Глущуком своє хиже нутро маскував солодкими словами (Чорн., Визвол. земля, 1959, 205); Людина посміхалася, вишкіряючи жовті зуби, її маленькі очі блищали хижою радістю (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 380). 2. перен. Який прагне наживи, жорстоко визискуючи кого-небудь, діючи як хижак (у 2 знач.). Про самого Чіпку гріх слово сказати! Та його хата низенька й тісна, його мати згорблена, стара, висушена гіркою нуждою та лихом, розкопирсали хижу, падку на розкоші та на прибуток ласу натуру Явдошину (Мирний, І, 1949, 357); — А про цього Кикала ти, видно, знаєш не все. Він собі будинок будує. Поганого в тому.. немає нічого, але дуже він хижий і хутко збудувати хоче (Собко, Біле полум’я, 1952, 35); // В якому виражається зажерливість, користолюбство. Хижі очі зазирають, Пориваються до нас, І тому ми на сторожі Кожен день і кожен час (Укр.. думи.., 1955, 403); // Пов’язаний з грабежем, розбоєм. Уперед проти хижих порядків! Гине войник [воїн] чи здобич бере, Він стежки протира для нащадків,— Його діло ніколи не мре! (Граб., І, 1959, 395); В серцях відвага соколина, і гнів, і лють до хижих зграй (Сос., II, 1958, 188); // у знач. ім. хи́жі, жих, мн. Ті, що прагнуть наживи; зажерливі. Дужі! волю прекрасну віддайте… Ситі! землю господню верніть… Хижі! чулими, добрими станьте І в покуті гріхи замоліть… (Олесь, Вибр., 1958, 119).

Іноземні словники

українська-англійська Словник

Rapacious ravenous predatory carnivore carnivorous grasping predacious raptorial

ЯНДЕКС словари

хижий Прилагательное 1. хищний

Словари и энциклопедии на Академике

• 1хижий — проворный, аккуратный, опрятный , зап. (Даль), смол. (Добровольский), укр. хижий хищный . Возм., связано с хитить, хитрый, причем ж , возм., происходит из какого либо др. прилаг., напр. гожий, пригожий. •• [Славский ищет объяснения загадочному ж… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера • 2хижий — а, е. 1) Який їсть інших тварин (про звірів, тварин). || Характерний для такої тварини. || перен. Подібний до хижака лютістю, жорстокістю, такий, як у хижака (про людину та її риси); лютий, жорстокий. 2) перен. Який прагне наживи, жорстоко… … Український тлумачний словник • 3хижий — 1) (який живиться іншими тваринами; який виражає хижість; такий, як у хижака), кровожерний, кровожерливий 2) див. лютий I, 2) … Словник синонімів української мови • 4хижий — прикметник … Орфографічний словник української мови

Ілюстрації

Цікаві факти

Денні хижі птахи України - хто вони?

Денні пернаті хижаки — одна з найбільш таємничих груп птахів, зустріч із якими здебільшого викликає захоплення їх красою та досконалістю, і відчуття загадковості.

Про існування цих птахів знають усі. У народі їм дали загальну назву кібці — у південних регіонах України, коршаки — на півночі країни. Багато хто, особливо серед мешканців села, мисливців, лісників, голуб'ятників, ставиться до них украй агресивно, при зустрічі вбивають їх і їхніх малят, розорюють гнізда, бо вважають шкідниками, які полюють на свійську птицю, голубів, мисливських птахів і дрібних звірів. Чи виправдане таке ставлення до пернатих хижаків? Чи правильно ми чинимо, знищуючи їх? Чи не зашкоджуємо такими вчинками в першу чергу собі? На ці запитання можна знайти відповіді лише з'ясувавши — якими є денні хижі птахи, хто вони і чим живуть.

Більше читайте тут: [3]

Хижі рослини

Американська марцинелла. Дане дерево - небезпечний хижак. У людей викликає важке отруєння навіть після декількох хвилин вдихання його «ароматів». Пухирчатка. На кінцях листя цієї рослини знаходяться невеликі пухирці, з допомогою яких рослина ловить свою здобич. Ці листочки за формою нагадують яйце або грушу. Бульбашка має подобу вхідного отвору, яка прикрита клапаном. Він відкривається усередину. Зовнішня сторона цього клапана оснащена волосками, моментально реагувати на найменші дотику. При контакті волосків і комахи клапан відривається, жертва опиняється в пастці, оскільки клапан негайно закривається. Більше читайте тут: [4]