Хворота

Хворо́та, -ти, ж. = Хвороба. Вх. Лем. 478. Не дішов багатий до своєго двора, перестріла богача сильная хворота. Гол. ІІІ. 269.

Словники

Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.

хворота-ти, ж. Ол. Хвороба, хворість; недуга, захворювання.

Словник синонімів української мови

ХВОРО́БА (порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих факторів), ЗАХВО́РЮВАННЯ, НЕДУ́ГА (НЕДУ́Г рідше), ХВО́РІСТЬ, НЕЗДОРО́В'Я, СЛА́БІСТЬ, НЕ́МІЧ розм., НЕ́МОЩІ розм., БО́ЛІСТЬ розм., БО́ЛЕЩІ заст., СЛАБО́ТА рідше, ХОРО́БА діал., ХИ́РЯ діал.; ЛЕ́ЖА діал. (при якій лежать). Обличчя його після хвороби ще й досі було якесь змарніле, зім'яте, зблякле (О. Гончар); Увійшла Зоня. Батькове захворювання її зовсім позбавило рівноваги (Ірина Вільде); Івана звалила з ніг довга і тяжка недуга (Н. Кобринська); Брали воду з заражених криниць, ширили хворість із хати в хату (Є. Коротевич); Щорс кашлем заходивсь різким і зупинився серед хати: Не міг він більше утаїть Свого важкого нездоров'я... (М. Шеремет); Та нема гіршої пригоди, як слабість у дорозі. Ось на задньому возі, як в'ялая риба, лежить хорий чумак (М. Коцюбинський); Щоб приховати й не виявити своєї немочі, що точила, певне, його легені чи серце, він раз у раз ходив по хаті (С. Досвітній); Проміж бабів ішли свої балачки, балакали більше все про пристріт та про болість (Грицько Григоренко); Я мовчки терпів би образи й примхи, Я в болещах мав би відраду... (А. Кримський); Людина єсьм... Мене гнітуть слаботи (П. Грабовський); Як тій болячці, як тій хирі, Громадою годили Тому борцеві (Т. Шевченко); Він просить Бога, щоб не дав йому гнилої лежі (М. Черемшина).

Ілюстрації