Хвилівник

Хвилівник, -ка, м. Раст. Змѣевикъ, Aristolochia Clematitis L. Третя лихо зве уразом і провадить зілля: росторопшу то хвилівник, то друге безділля. Мкр. Н. 4.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХВИЛІВНИК, а, чол. (Aristolochia, L.). Трав'яниста або витка дерев'яниста рослина. Лікувальні ванни, в які додається хвилівник.., є допоміжним засобом для лікування суглобів при ревматизмі (Наука і життя, 9, 1973, 40).