Хаптура, -ри, ж. = Хавтур. Піп дзвонить за для своєї користи, може чує де хаптури поїсти. Чуб. І. 280. Ум. Халтурка. Не здужає (кобила) у пилипівку попівських хаптурок по селу возить. Кв.
