Хазяїн

Хазяїн, -на, м. Хозяинъ. Ой хазяїн дома хазяйнує, на білому спати лягає, а безщасний чумак у дорозі всяку муку приймає. Нп. Гостям сміх, а хазяїну сльози. Ном.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХАЗЯ́ЇН, а, чол. (мн. хазяїни, ів і хазяї, Ів). 1. кого, чого і без додатка. Власник якогось господарства, речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння; господар (у 2 знач.). — Хто хазяїн цього виноградника? — питає вдруге Тихович. — Замфір Перон (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 210); — Хазяї фірми, пани акціонери, повтікали геть, аби доживати віку десь по закордонних віллах (Олесь Гончар, III, 1959, 425); В поодиноких крамницях позіхають від нудоти й лупають очима на невідомого перехожого прикажчики або сам хазяїн-купець (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 51);  * Образно. Тінь Жукова, як і хазяїн її, лежить серед хати на рядні — труситься, мов од холоду (Панас Мирний, I, 1954, 339);  * У порівняннях. Ведмідь наче хазяїн посува, оглядає, де кращий вулій, солодший мед(Марко Вовчок, I, 1955, 383);  //  Приватний наймач робочої сили. Соломії сьогодні щастило. В булгарина [болгарина] не робили, бо було якесь місцеве свято, і вона пішла в горниці до хазяїна прохати за Остапа (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 377); Хазяїн Тарасів, маляр Ширяєв, посилав його красити на будинках покрівлю, стелі, підлоги та інше що (Панас Мирний, V, 1955, 310);  //  Підприємець, капіталіст. Політична боротьба соціал-демократії далеко ширша і складніша, ніж економічна боротьба робітників з хазяями і урядом (Ленін, 6, 1969, 105); Кріпак не гнув шиї перед паном, робітник — перед хазяїном, син часом не слухався батька: все, зачувши волю, піднялося на дибки і прокричало про своє право (Панас Мирний, III, 1954, 186);  //  Селянин-власник, який має землю і необхідні знаряддя праці; селянин-хлібороб. Хазяїн сіяв овесець; Була у його нивка невелика (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 29); До нитки звівся мій козак, Усе на панщині проклятій, А був хазяїн... (Тарас Шевченко, II, 1953, 105); Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб (Марко Вовчок, I, 1955, 181); — Пора й синові хазяїном стати... Час йому пошукати дружини, своє кубло звисти [звити](Панас Мирний, I, 1949, 185); — Ти знаєш, за що я тебе вбиваю?.. — Бо мій рід — хазяї, а ти — гнида. — Ні, Карпе, — відставив ногу Чугай і посміхнувся. — Бо ти світ чорниш, а я хочу, щоб на ньомц було світло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 389).   Вийти в хазяїни (в хазяї); Стати (зробитися і т. ін.) хазяїном — розбагатіти, стати власником якогось господарства. У хазяйстві пощастило Гнатові: перш було, за що не візьметься — у всьому невдача, мов заворожено; а тепер і на корову спромігся, і коненята купив, і вівці мекають на оборі. Гнат став на ноги, зробивсь хазяїном (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 70). 2. Той, хто займається господарством, веде господарство; господар (у 1 знач.). Без хазяїна й двір плаче (Номис, 1864, № 10097); Грицько невсипущий хазяїн. Він чесною працею, своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі (Панас Мирний, I, 1949, 364);  //  Той, хто добре веде господарство, вміло керує виробництвом і т. ін. Де хазяїн походить, там сто кіп уродить (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 257); — Поки в тебе на рахунку не лежатиме тисяч двісті і люди не одержать хоч по кілограму на трудодень — не хазяїн ти (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 48). 3. Господар дому, глава сім'ї (стосовно гостей, відвідувачів тощо). Він, до тії прийшовши хати, Хазяїна став викликати, Прищурившися під вікном (Іван Котляревський, І, 1952, 115); Тепер вже ціла родина — Софія Петрівна, Антоша і Ліда — покидали свої місця і встали за плечима хазяїна дому (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 390); В хаті він єдиний мужчина, і його обов'язок дбати про добробут сім'ї. Хай ще дістає він часом від матері запотиличника, але має і відповідну шану, як хазяїн двора (Олесь Гончар, I, 1959, 6);  //  Чоловік (у 2 знач.). — Я сама в хаті, зоставайся в мене за хазяїна (Нечуй-Левицький, III, 1956, 274); Як відкрила Марія ворота, як уздріла свого хазяїна, збіліла, ніби лице борошном обсипали, губами ворушить, а слова не скаже.. Чужі люди внесли господаря в хату і на лаву поклали (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 154);  //  розм. Звертання до чоловіка як глави дому, господарства. — Ой хазяїне, хазяїне мій! Гляди лишень, щоб ти часом не прохазяйнував своєї долі, — сказала Соломія і важко зітхнула (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 386). 4. кого, чого, який і без додатка, перен. Той, хто має владу над ким-, чим-небудь, розпоряджається кимсь, чимсь; володар. Джузеппе співає. Він тут [на морі] більший хазяїн, ніж на землі. Він, певно, подумає перше, ніж скаже, від кого родився: од жінки чи од морської хвилі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 417); [Аркадій:] У тебе сьогодні надзвичайний пацієнт. Павло Семенович Берест — хазяїн нашого міста (Олександр Корнійчук, I, 1955, 93); — Народе мій! Твоя тепер земля, І ти на ній — хазяїн домовитий!(Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 99); Віче в Новгороді мало більше сили, ніж в інших містах, але хазяями на вічі були бояри, які верховодили всіма справами (Історія СРСР, I, 1956, 65); Український народ став хазяїном своєї землі і своєї долі (Радянська Україна, 24.I 1948, 1);  //  Той, хто оселився, розмістився десь (про тварину). Знов прибули до нашої шпаківні її, мабуть, торішні хазяї (Максим Рильський, III, 1961, 178); Зараз цей великий і гидкий краб був єдиним хазяїном яхти, рульової рубки (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 119);  //  розм. Керівник підприємства, колективу. На сцені з'являється хазяїн знімальної групи — адміністратор (Юрій Яновський, II, 1958, 29).  ♦ Бути (ставати, стати, робитися і т. ін.) хазяїном становища див. становище 1;Сам собі хазяїн див. сам; Хазяїн свого слова — той, хто дотримує свого слова, вірний даному слову. 5. віол. Організм, в якому або на якому живе паразит. Для повного розвитку деяких найпростіших необхідна наявність проміжного хазяїна, в тілі якого паразит розвивається(Підручник дезинфекції, 1953, 28). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 8.

"Словопедія" 

хазя́їн  іменник чоловічого роду, істота  ХАЗЯЇН д! ГОСПОДАР; ЖМ. хлібороб, селянин, (у шлюбі) чоловік; (краю) владар; (фірми) власник, керівник, підприємець, капіталіст; зб. хазяйство = хазяї. ХАЗЯЇН 1) хозяин; содержатель (собственник какого-н. заведения); (глава дома, семьи) хозяин, разг. сам  - хазяїн свого слова  2) (обычно с определ.: человек, ведущий хозяйство, занимающийся хозяйственными делами) хозяин ХАЗЯЇН

госпо́дар (пан, хазя́їн і т. ін.) стано́вища. Той, хто має можливість активно впливати на щось, керувати чим-небудь і т. ін. на власний розсуд; головний у чомусь. Упоєний радістю перших перемог, він уже вірив тоді, що сам є господарем становища (О. Гончар); Він вирішив обійти німця далеко з тилу, наблизитися до нього звідти, звідки той його не очікував, і самому статигосподарем становища (П. Загребельний); У словах великого князя звучав глум, і Заремба завагався. .. Цей поганий, тупоумний ковбан був паном становища (Юліан Опільський). 

сам собі́ пан (голова́, хазя́їн і т. ін.). Незалежна, вільна у своїх діях, вчинках людина. Остогидло писарювання мені, оселився дома. Голодний, обірваний, та сам собі пан!.. (А. Тесленко); А тут я сам собі пан: схочу — до частини якоїсь пристану, чиститиму картоплю, митиму машини або годуватиму коні, то й мене прогодують; а схочу — поживу в бабусі якоїсь немічної, носитиму їй воду, дрова рубатиму (Григір Тютюнник); Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів, .. Але.., з другого боку, один — сам собі голова (Г. Хоткевич); Сам собі хазяїн, а добра усякого, хоч скотини, хоч поля, чимало (Г. Квітка-Основ’яненко); Ніхто тепер до мене не мішайся… Я сама собі голова (Панас Мирний). сам свій пан. Ось тут, у тім затишнім кабінеті, обставленим хоч і не багато, та по моїй уподобі, я сам свій пан (І. Франко). 

хазя́їн свого́ сло́ва. Той, хто завжди здійснює те, що обіцяє. Нас лякає те, що ви не хазяїн свого слова, у вас нема почуття гідності, і ви не знаєте, що таке пошана до самого себе (О. Довженко).

[1]

ХАЗЯ́ЇН, а, ч. (мн. хазяїни́, і́в і хазяї́, ї́в). 1. кого, чого і без додатка. Власник якогось господарства, речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння; господар (у 2 знач.). — Хто хазяїн цього виноградника? — питає вдруге Тихович.— Замфір Нерон (Коцюб., І, 1955, 210); — Хазяї фірми, пани акціонери, повтікали геть, аби доживати віку десь по закордонних віллах (Гончар, III, 1959, 425); В поодиноких крамницях позіхають від нудоти й лупають очима на невідомого перехожого прикажчики або сам хазяїн-купець (Тулуб, В степу.., 1964, 51); *Образно. Тінь Жукова, як і хазяїн її, лежить серед хати на рядні — труситься, мов од холоду (Мирний, І, 1954, 339); *У порівн. Ведмідь наче хазяїн посува, оглядає, де кращий вулій, солодший мед (Вовчок, І, 1955, 383); // Приватний наймач робочої сили. Соломії сьогодні щастило. В булгарина [болгарина] не робили, бо було якесь місцеве свято, і вона пішла в горниці до хазяїна прохати за Остапа (Коцюб., І, 1955, 377); Хазяїн Тарасів, маляр Ширяєв, посилав його красити на будинках покрівлю, стелі, підлоги та інше що (Мирний, V, 1955, 310); // Підприємець, капіталіст. Політична боротьба соціал-демократії далеко ширша і складніша, ніж економічна боротьба робітників з хазяями і урядом (Ленін, 6, 1969, 105); Кріпак не гнув шиї перед паном, робітник — перед хазяїном, син часом не слухався батька: все, зачувши волю, піднялося на дибки і прокричало про своє право (Мирний, III, 1954, 186); // Селянин-власник, який має землю і необхідні знаряддя праці; селянин-хлібороб. Хазяїн сіяв овесець; Була у його нивка невелика (Гл., Вибр., 1951, 29); До нитки звівся мій козак, Усе на панщині проклятій, А був хазяїн… (Шевч., II, 1953, 105); Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб (Вовчок, І, 1955, 181); — Пора й синові хазяїном стати… Час йому пошукати дружини, своє кубло звисти [звити] (Мирний, І, 1949, 185); — Ти знаєш, за що я тебе вбиваю?..— Бо мій рід — хазяї, а ти — гнида.— Ні, Карпе,— відставив ногу Чугай і посміхнувся.— Бо ти світ чорниш, а я хочу, щоб на ньому було світло (Тют., Вир, 1964, 389). Ви́йти в хазяїни́ (в хазяї́); Ста́ти (зроби́тися і т. ін.) хазя́їном — розбагатіти, стати власником якогось господарства. У хазяйстві пощастило Гнатові: перш було, за що не візьметься — у всьому невдача, мов заворожено;а тепер і на корову спромігся, і коненята купив, і вівці мекають на оборі. Гнат став на ноги, зробивсь хазяїном (Коцюб., І, 1955, 70). 2. Той, хто займається господарством, веде господарство; господар (у 1 знач.). Без хазяїна й двір плаче (Номис, 1864, № 10097); Грицько невсипущий хазяїн. Він чесною працею, своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі (Мирний, І, 1949, 364); // Той, хто добре веде господарство, вміло керує виробництвом і т. ін. Де хазяїн походить, там сто кіп уродить (Укр.. присл.., 1963, 257); — Поки в тебе на рахунку не лежатиме тисяч двісті і люди не одержать хоч по кілограму на трудодень — не хазяїн ти (Мушк., Чорний хліб, 1960, 48). 3. Господар дому, глава сім’ї (стосовно гостей, відвідувачів тощо). Він, до тії прийшовши хати, Хазяїна став викликати, Прищурившися під вікном (Котл., І, 1952, 115); Тепер вже ціла родина — Софія Петрівна, Антоша і Ліда — покидали свої місця і встали за плечима хазяїна дому (Коцюб., II, 1955, 390); В хаті він єдиний мужчина, і його обов’язок дбати про добробут сім’ї. Хай ще дістає він часом від матері запотиличника, але має і відповідну шану, як хазяїн двора (Гончар, І, 1959, 6); // Чоловік (у 2 знач.). — Я сама в хаті, зоставайся в мене за хазяїна (Н.-Лев., III, 1956, 274); Як відкрила Марія ворота, як уздріла свого хазяїна, збіліла, ніби лице борошном обсипали, губами ворушить, а слова не скаже.. Чужі люди, внесли господаря в хату і на лаву поклали (Тют., Вир, 1964, 154); //розм. Звертання до чоловіка як глави дому, господарства. — Ой хазяїне, хазяїне мій! Гляди лишень, щоб ти часом не прохазяйнував своєї долі,— сказала Соломія і важко зітхнула (Н.-Лев., VI, 1966, 386). 4. кого, чого, який і без додатка, перен. Той, хто має владу над ким-, чим-небудь, розпоряджається кимсь, чимсь; володар. Джузеппе співає. Він тут [на морі] більший хазяїн, ніж на землі. Він, певно, подумає перше, ніж скаже, від кого родився: од жінки чи од морської хвилі (Коцюб., II, 1955, 417); [Аркадій:] У тебе сьогодні надзвичайний пацієнт.. Павло Семенович Берест — хазяїн нашого міста(Корн., І, 1955, 93); — Народе мій! Твоя тепер земля, І ти на ній — хазяїн домовитий! (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 99); Віче в Новгороді мало більше сили, ніж в інших містах, але хазяями на вічі були бояри, які верховодили всіма справами (Іст. СРСР, І, 1956, 65); Український народ став хазяїном своєї землі і своєї долі (Рад. Укр., 24. І 1948, 1); // Той, хто оселився, розмістився десь (про тварину).Знов прибули до нашої шпаківні Її, мабуть, торішні хазяї (Рильський, III, 1961, 178); Зараз цей великий і гидкий краб був єдиним хазяїном яхти, рульової рубки (Собко, Скеля… 1961, 119); // розм.Керівник підприємства, колективу. На сцені з’являється хазяїн знімальної групи — адміністратор (Ю. Янов., II, 1958, 29). &́9671; Бу́ти (става́ти, ста́ти, роби́тися і т. ін.) хазя́їном стано́вища див. стано́вище1; Сам собі́ хазя́їндив. сам; Хазя́їн свого́ сло́ва — той, хто дотримує свого слова, вірний даному слову. 5. біол. Організм, в якому або на якому живе паразит. Для повного розвитку деяких найпростіших необхідна наявність проміжного хазяїна, в тілі якого паразит розвивається (Підручник дезинф., 1953, 28). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 8. Хазяїн, на, м. Хозяинъ. Ой хазяїн дома хазяйнує, на білому спати лягає, а безщасний чумак у дорозі всяку муку приймає. Н. п. Гостям сміх, а хазяїну сльози. Ном. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 383. хазя́їн = хазя́й (ж. хазя́йка) — той, хто займається господарством, веде господарство, а також господар дому, глава сім’ї (стосовно гостей, відвідувачів тощо); народ прославляє доброго хазяїна, бо без нього «і хата (дім) сиротина», «і земля сиротина», а «чужі руки — круки (кочерги)»; у дбайливого хазяїна «й соломинка не пропаде», «двір держиться», бо «добрий хазяїн рук не покладає», а «в дурного хазяїна і колесо з воза вкрадуть» (пор.: «У ледачого хазяїна і чоботи з ніг вкрадуть»); цінувалося хазяйське око: «Від хазяйського ока кінь добріє», «Хазяйське око догляне більше, як чотири наймити»; кожний добрий хазяїн знає: «Не доглянеш оком — заплатиш боком», «Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш», «Хазяїна око товар живить»; і тільки дурний хазяїн каже: «На наш вік стане, а після нас хоч трава не рости»; див. ще госпо́дар, господи́ня. Без хазяїна й двір плаче (М. Номис); Він, до тії прийшовши хати, хазяїна став викликати (І. Котляревський); Ой хазяїн дома хазяйнує, на білому спати лягає, а безщасний чумак у дорозі всяку муку приймає (пісня); Гостям сміх, а хазяїну сльози (М. Номис); Хазяй на всю губу (М. Номис);Питається сам хазяй (С. Руданський); І такою хазяйкою зробилась невсипущою на все село (казка); фразеологізми: ви́йти в хазяїни́ (в хазяї́), ста́ти (зроби́тися) хазя́їном — розбагатіти, зажити в достатку; 2) (з великої літери) див. Домови́к. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 615.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Хазяїн, -на, м. Хозяинъ. Ой хазяїн дома хазяйнує, на білому спати лягає, а безщасний чумак у дорозі всяку муку приймає. Н. п. Гостям сміх, а хазяїну сльози. Ном

«Словники України on-line»

хазя́їн – іменник чоловічого роду, істота

відмінок однина множина називний хазя́їн хазяї́, хазяїни́ родовий хазя́їна хазяї́в, хазяїні́в давальний хазя́їнові, хазя́їну хазяя́м, хазяїна́м знахідний хазя́їна хазяї́в, хазяїні́в орудний хазя́їном хазяя́ми, хазяїна́ми місцевий на/у хазя́їнові, хазя́їні на/у хазяя́х, хазяїна́х кличний хазя́їне хазяї́, хазяїни́

Іноземні словники

українська-англійська Словник

Переклад на англійська: host        (verb, noun, adjv   ) [, biology]

  Organism that harbors a virus, parasite, or other pathogen, typically providing nourishment and shelter.

ЯНДЕКС словари

хазяїн перевод с украинского на русский Существительное м 1.хозяин; (собственник заведения) содержатель; (глава семьи, дома) сам,большак (диал.) 2.(крестьянин как владелец крестьянского двора) хозяин; (об имущественном положении) зажиточний крестьянин, зажиточний хозяин

Словари и энциклопедии на Академике

хазяїн -а, ч. (мн. хазяїни́, -і́в і хазяї́, -ї́в). 1) кого, чого і без додатка. Власник якогось господарства, речей, майна і т. ін. на правах приватного абосуспільного володіння; господар (у 2 знач.). || Приватний наймач робочої сили. || Підприємець. || Селянин-власник, який має землю і необхідні знаряддя праці; селянин-хлібороб. 2) Той, хто займається господарством, веде господарство; господар (у 1 знач.). || Той, хто добре ведегосподарство, вміло керує виробництвом і т. ін. 3) Господар дому, глава сім'ї (стосовно гостей, відвідувачів тощо). || Чоловік (у 2 знач.). || розм. Звертання дочоловіка як глави дому, господарства. 4) кого, чого, який і без додатка, перен. Той, хто має владу над ким-, чим-небудь, розпоряджається кимсь,чимсь; володар. || Той, хто оселився, розмістився десь (про тварину). || розм. Керівник підприємства,колективу. 5) біол. Організм, в якому або на якому живе паразит.

Ілюстрації

Цікаві факти

"хазяїн" в других словарях:

хазяїн — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови хазяїн — [хаз’а/йін] на, м. (на) нов і/ н і, мн. з айі/, з айі/ў і йіни/, йін і/ў два хаз а/йіние …   Орфоепічний словник української мови хазяїнів — прикметник …   Орфографічний словник української мови хазяїнів — нова, нове. Прикм. до хазяїн 1 4). || Належний хазяїнові …   Український тлумачний словник співхазяїн — а, ч., заст. Той, хто є хазяїном кого , чого небудь разом із кимсь …   Український тлумачний словник газдиня — хазяїн, господар, хазяйка, господиня [XI] …   Толковый украинский словарь раставратор — хазяїн реставрації [VIII] …   Толковый украинский словарь навъклир — хазяїн корабля, керманич …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів Украинская литература XIX и начала XX века — Это статья является частью серии статей о народе Украинцы …   Википедия газда — Газда: господар, хазяїн [44 1;II;IV,VII IX] господар [VI] хазяїн, господар [V] хазяїн, господар, хазяйка, господиня [XI] …   Толковый украинский словарь

Більше читайте тут: [2] Пословицы и поговорки со словом - хозяин

  Всяк петух на своем пепелище хозяин.   Где дом, тут и хозяин.   Гость доволен — хозяин рад.   Добрый хозяин — господин деньгам, а плохой — слуга.   Конь тощой — хозяин скупой.   Не дом хозяина красит, а хозяин дом.   Не дразни собаку — и хозяин не ощерится.   Ножик тупой, а хозяин скупой.   Погода такая, что добрый хозяин собаку со двора не выгонит.   Умный человек — хозяин деньгам, скупой — слуга.   Хозяин лежит — весь дом лежит, хозяин с постели — весь дом на ногах.   Хозяин не ведал, что гость не обедал.   Хозяин по двору пройдет — рубль найдет, назад пойдет — другой найдет.   Хороший хозяин одним глазом спит.

Матеріал з Вікіпедії

Хазяїн[ред. • ред. код]

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Хазяїн (значення).

Ця стаття застаріла. Будь ласка, допоможіть Вікіпедії, додавши до неї інформацію, що була недоступна раніше. Хазяїн — біологічний термін, що означає організм, який містить усередині вірус, паразита або симбіотичного партнера, зазвичай забезпечуючи його живленням і притулком. Наприклад, клітина може бути хазяїном для вірусу, рослина родини бобових може бути хазяїном для корисної бактерії-діазотрофа,тварина може бути хазяїном для паразитичного черва. Первинним хазяїном або остаточним хазяїном називається хазяїн, у якому паразит або симбіонт виростає до зрілості; вторинним або проміжним хазяїном називається хазяїн, який надає дах паразиту або симбіонту тільки протягом короткого періоду. Для трипаносом, збудників трипаносомозів, людинає первинним хазяїном, а муха цеце — вторинним. Ряд хазяїв або специфічність до хазяїв — набір хазяїв, яких організм може використовувати як партнер. У випадку паразитів людини, специфічність до хазяїв впливає на епідеміологію паразита або хвороби. Наприклад, виробництво алергенного зсуву в вірусі грипу приводить до можливості зараження свиней вірусом інших хазяїв, наприклад, людей та птахів. Така спів-інфекція забезпечує можливість для змішування вірусних генів між існуючими штамами, проводячи до утворення нових вірусних штамів, достатньо відмінних, щоб вакцина проти одного штаму не діяла проти іншого[1]. Також існують резервуарні хазяї, хребетні тварини, які приймають інфекцію, що звичайно заражає людей, та використовуються хворобою для перенесення.

Материал из Википедии

Возможно, вы имели в виду «хазин». Тюркизмы в украинском языке переход звука а в о: богатир (кыпчак. багатыр; монг. багатур, багадур), хазяїн(древнерус. хозя; кипчак.-булгар. хузəй; перс, ходжа; араб, haggi), колимага 10 КБ (681 слово) - 19:29, 9 ноября 2015