Хабаз

Хабаз, -зу, м. Хворостъ, прутья. Шейк.

Сучасні словники

ХАБА́З, ХАБУ́3, у, ч., діал. Зарості бур’яну, дрібного чагарника і т. ін. Як сад, зарослий хабазами, Дичіє й нидіє поволі, Так гордий чоловік не виб’ється ніколи Із життєвих марниць неволі (Фр., XI, 1952, 323); Довго ходили Довбущуки помежи корчами кропиви і хабузу, довго оглядали сумні останки (Фр., VIII, 1952, 242).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 7.

Тлумачення слова у сучасних словниках Що таке хабазіна? Значення і тлумачення слова xabazina, визначення терміна

хабазіна - "жердину, кол, жердина", Хабіна "рукав річки", арханг. (Даль), укр. Хабаз "хмиз", Хабіна "прут, гілка", хабнік "зарість", хабуз "розрісся бур'ян", хабаче СР р. "чагарник", чеш. chab "прутик, гілка", chabi СР р. "гілочки, стеблинки", мор. chabdi СР р. "чагарник", польськ. сhаbаz, chabuz "бур'ян", chabie СР р. "зарість", chabina "холудіна, гілка", н.-калюж. chabze СР р. "чагарник, зарості". За мабуть, пов'язано чергуванням голосних з хобот (див.); см. Бернекер I, 175. Чи від хабіть "псувати" (Ільїнський, ІОРЯС 20, 4, 138) або хабіть "хапати" (Брюкнер 175). Див. Хабіна.