Уґрунтувати
Уґрунтувати, -тую, -єш, гл. Утвердить. ОБҐРУНТОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБҐРУНТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Висувати на потвердження чого-небудь переконливі докази, факти і т. ін.; аргументувати. Говорити — це значить думати вголос, це значить розвивати, формулювати, обґрунтовувати свою думку (Радянська психологічна наука.., 1958, 230); — Ні, дозвольте. Я хотів зауважити, що це надзвичайно цікаво, хоч у нас є кілька аргументів, якими хотіли б обґрунтувати протилежну точку зору (Олександр Довженко, I, 1958, 466); // Те саме, що мотивувати. Обґрунтовувати ту чи іншу поведінку можна і треба і теорією, і історичними довідками, і аналізом усієї політичної ситуації, і т. д. (Ленін, 11, 1970, 233); Згідно з рецептом Сулімана повинен [Безбородько] за три тижні взяти шлюб з Катериною.. Чим обґрунтує таку нетерплячку? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 423).
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 480.
