Уштопорити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Уштопорити, -рю, -риш, гл. — кого. Встрѣчено только въ разсказѣ задунайскаго запорожца въ значеніи: поймать, подстеречь и схватить. Липоване дозналися, та його (винного) й уштопорили. Баба була у них волшебниця.... то ото вона та другі липованські баби його й уштопорили чи вони його заманили, чи як піймали.... КС. 1883. І. 57.