Уривцем, нар. Урывками. Левч. 170. УРИВЦЕМ, присл., розм. Те саме, що уривками. Зараз крутилки хлопці майструють. Кипить робота, хоч і уривцем працюють. Бо весна: грядки, сад, навчання (Андрій Головко, I, 1957, 191).
