Уразити
Уразити, -ся. См. Уражати, -ся.
Сучасні словники
УРАЖАТИ 1 (ВРАЖАТИ), аю, аєш, недок., УРАЗИТИ (ВРАЗИТИ), ажу, азиш, док., перех.
1. Ранити або убивати. Раптом за меч тут схопивсь, тремтячи перед привидом грізним, Вийняте лезо Еней на ці зустрічні тіні наставив.. Кинувся б він і даремно мечем уражав би примари (Микола Зеров, Вибр., 1966, 246); Твердохліб сокирою вражав коней, бив рицарів по ногах (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 444); Мисливець справді стріляв у дикого кабана, але куля рикошетувала і, змінивши траєкторію польоту, уразила іншого мисливця (Наука і життя, 3, 1971, 50); Дехто припускав, що тітку Пріську теж уразило громом (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 57); // Влучивши, пошкоджувати що-небудь. Незабаром по радіо надійшло повідомлення: ракета уразила ціль (Радянська Україна, 30.VII 1967, 2); * Образно. В роки Великої Вітчизняної війни художнє слово українських радянських письменників і поетів як гострий багнет уражало ворога (Комуніст України, 12, 1969, 27); 2. Порушувати життєдіяльність, нормальний стан організму, його частин, органів і т. ін. (про хвороби). Атеросклероз пов'язують із старістю, бо ця хвороба найчастіше вражає людей похилого віку (Знання та праця, 5, 1965, 6); Інфекційна жовтяниця являє собою гостре заразне захворювання, що уражає весь організм, особливо печінку (Наука і життя, 1, 1959, 36); // Пошкоджувати сільськогосподарські культури та інші рослини, викликаючи у них хворобливі зміни, паразитуючи на них (про хвороби, шкідники). Хлібні злаки пошкоджуються різними видами іржі: стеблова — уражає пшеницю, жито, ячмінь та овес, жовта — пшеницю, ячмінь і жито (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 527); Філоксера — страшний шкідник виноградників, що уражає коріння лози (Наука і життя, 2, 1957, 22).