Упинати, -наю, -єш, сов. в. уп’ясти́, упну, -неш, гл. Впускать, впустить (когти). Уп’ясти очі. Уставиться глазами. Уп’явши очі у кінець ґнота, божевільно дивився на світло. Мир. Пов. II. 73.
