Упад
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Упад, -ду, м. 1) Паденіе, впаденіе. 2) Несчастье, бѣдствіе. См. Упадок. 3) Брати гроші на упад. Брать деньги подъ залогъ, который за неуплатою долга остается у кредитора. 4) У́пад. Вертикально стоящій надъ валилом (см.), закрытый со всѣхъ четырехъ сторонъ досчатый желобъ, черезъ который вода падаетъ въ валило. Шух. І. 114.
