Умірати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Умірати, -раю, -єш, сов. в. умерти, умру, -реш, гл. Умирать, умереть. Коли емірати, то вмірати, то все треба день оперяти. Ном. № 4268. Хто за віру умірає, той собі царсто заробляє. Ном. № 1. Щоб я вмер, коли неправду кажу. Ном. № 932. Хто вмер, той каятиметься, такой хорошій солнечный день. Ном. № 603. Вона вмерло — води! Она сильно, до смерти хочетъ воды. Харьк. у.
